Боже Слово для Дітей
Книга Даниїла 6:6-22
Писання:
6 Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!
7 Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев’ячої ями. 8 Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений. 9 Тому цар Дарій написав це писання та заборону.
10 А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим. 11 Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.
12 Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев’ячої ями? Цар відповів та й сказав: Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене.
13 Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву. 14 Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його. 15 Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена. 16 Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев’ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе! 17 І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа. 18 Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.
19Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев’ячої ями. 20А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів? 21 Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи! 22 Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.
23 Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.
Урок: Бог нас любить та турбується про нас. Сьогодні ми знайомимося з чоловіком на ім’я Даниїл. Даниїл дуже любив Господа і щодня звертався до Нього у молитві. Цар того королівства товаришував з нашим героєм. Та навіть коли цар видав указ, в якому заборонив молитися до Бога, Даниїл відмовився його виконувати. Чоловік продовжив звертатися до Господа. Щоб покарати його за непослух, цар наказав кинути Даниїла до печери з голодними левами. Всі думали що звірі роздеруть чоловіка. Та Бог послав Свого ангела і той закрив пащі левам. Звірі не змогли з’їсти Даниїла! Наступного дня цар пішов перевірити як справи у Даниїла, і був безмежно радий, що Господь захистив чоловіка!
Бог любить тебе та оберігає. Він подарував тобі багатьох людей, які тебе також люблять, як наприклад: твої батьки, вчителі, бабусі і дідусі. Вони про тебе дбатимуть. Бог знає все що відбувається в твоєму житті, так само як Він знав що відбувалося з Даниїлом у печері з левами. І так само як Даниїл, ти можеш молитися до Господа і розповідати йому про всі свої потреби. Бог дуже радий чути молитви Своїх дітей. Він почує твої молитви та відповість на них.